Визначення міцності цементу

Міцність цементу є показником згідно якого визначають марку цементу. При визначенні міцності цементу визначають стандартну і ранню міцність цементу в залежності від марки цементу. Вимоги до міцності цементів на стиск (стандартної та ранньої) наведено в таблиці 2 ДСТУ Б В.2.7-46:2010.
Стандартна міцність цементу – регламентована нормативним документом мінімальна міцність цементу на стиск у віці 28 діб тверднення
Рання міцність цементу – регламентована нормативним документом мінімальна міцність цементу на стиск у віці двох або семи діб тверднення.
Суть методу включає визначення міцності на згин і стиск зразків-балочок розмірами 40х40х160 мм
Проведення випробувань:
Зразки готують із цементного розчину пластичної консистенції, що містить у частинах за масою: три частини піску стандартного для випробувань цементу, одну частину цементу та 0,39 частини води ( водо-цементне відношення 0,39). Цементний розчин отримують механічним змішуванням та ущільнюють у формі для зразків-балочок за допомогою віброплощадки.
Зразки витримують у формі для зразків-балочок у посудині з гідравлічним затвором або в шафі протягом 24 год, а після розформування зберігають у воді при температурі (20±1) оС до моменту визначення міцності.
Після закінчення терміну зберігання зразки виймають із води та розламують на дві половини під дією згинального навантаження. Кожну половину зразка випробовують на міцність при стиску.